Серед тепла зняла́ся завірю́ха,
і наче справжній сніг, навколо пух,
а вітер, вітер снігом-пухом дму́ха,
тополі розриваючи кожух.
Навколо хати снігу натрусило,
сади і ліс вдяглися в бахрому,
а вітер напинає їх вітрила,
про зиму повідає їм сумну…
Лягає пух в твоє волосся білим,
ти в літі, мов принцеса зимова…
Таємний блиск виловлюю на віях,
глибінь очей відтінку бурштина.
І раптом серце защемить любов’ю,
руки торкнуся ніжно, наче пух…
Я про кохання розкажу без слова
допоки завірюхи вальс не вчух.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452589
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Hmelyar