Дні пролітають
Птахою в небі,
Не залишають
Та і не треба…
Смутку картину,
Радості соло,
Хмарою линуть
В небі високо.
Рвусь я у небо,
Вслід за тобою,
Чую потребу
Із головою,
Бо закохався,
Наче малеча,
Як не старався,
Думав про втечу…
Добре ти знаєш,
Бачиш страждання,
Та чи кохаєш,
Зіронько рання?
Десь в синім небі
Хмари зійдуться
І при потребі
Разом зіллються.
Не став я трусом,
Бо я твій вірус,
Ти станеш плюсом,
Я буду мінус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452539
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Віталій Назарук