Що думка?.. Це – крила, політ до небес,
Випадкова миттєвість, коли ти увесь
Мокрієш від поту, не можеш вдихнути,
Боїшся у Тартар секунди зіпхнути.
Це Воля, чий присмак торкає долоню,
Це кров – шаленіє і буха у скроні.
Це мить, де Паллада вирішує долі,
Це меч, котрий збавить титана від болю.
Бо що без думок ми – без волі, без крові?..
Як дерево всохле, дитя без любові.
Із ними ми сильні, слабкі, неотруйні,
Комусь вони – квіти, а іншому – труни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452438
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Ніла Ревчук