Коли помирає поет - залишаються твори,
Як зійдуться плити - утворяться гори.
Від ноги на піску залишається слід,
А вода, при нуль градусах, утворює лід...
Земля обертається навколо Сонця,
У кожної хати є двері й віконця.
У кожному лісі живуть якісь звірі,
А дружба формується лише на довірі.
Велике кохання має чисті крила,
Свобода без віри майже безсила...
І зірка колись все-таки згасне,
Як загальна назва перетвориться у власну.
Годинник колись має зупинитись,
А дитяча мрія повинна здійснитись.
І свічка колись має догоріти,
Так само, як мають вирости діти,
І фотокартка колись стане старою,
А життя так і залишиться грою.
Грою, яку ніхто не може дограти,
Піснею, яку всім варто співати,
А в мене тоді лиш закінчаться сльози,
Як сухі пелюстки...перетворяться в рози.
08.10.2007(15років)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45238
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.11.2007
автор: Безбашенная