ніби то снігури усілися на яблуню
та й завмерли.
снігу ще не було.
яблуня ще зелена.
але снігури не можуть злетіти.
(у слові "злетіти" чую "злих тіток")
кожного дня декілька зі снігурів падає.
я дивлюся на тих, що впали,
вони не рухаються.
кіт Мурасік проходить повз.
йому байдуже.
бабуся каже: - позбирай, та нагодуй
йми свиней!
я не хочу годувати свиней птахами.
я можу позбирати для них
антонівку чи боровицю...
коли впаде останній зі снігурів,
я залишу бабусю, та піду у світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452349
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Костянтин Куліков