і листя осіннє кольору нашої крові
крові в серцях, де вона там мов кіт згорнулась
калачиком
тихне і тихше в тобі шелестять всі ці звуки
звуки втомлених ніг наших гарних ніг по асфальті
ти просто не знаєш як говорять мені вокзали
звуками голосу твого і тих пісень
і не просто говорять а кричать, що я закриваю руками
мої барабанні перетинки налякані геть
як мені мерехтять всі ці вікна
і чути як тече в батареях вода
наче зламана квітка, наче втомлена Полтва
наче моя душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452320
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Щоденники Вітру