Крізь неба старого тріщини
Йдемо панами чи нищими.
Станемо вищими – нижчими.
Щось зростимо чи знищимо.
Може, впадемо з іншими.
Купим, вкрадем, позичимо.
Долю, розум і гроші клянчимо.
І підем, як вода. Непробачені.
Байдуже, що часом ницими.
Що сліду свого не лишимо.
Біжимо кудись гончими.
Камінь носим і зуби точимо.
Плачем платимо. Ранами. Ночами.
І не знаєм, чого ми хочемо…
І гріхів, і добра накопичено.
Все одно,- на могилу зичимо.
Міняємся знов обличчями.
Ліпим ідолів. Бога ж кличемо.
Але з часом стаємо ближчими.
Проростаєм у неба тріщини.
В прагненні чогось чистого,
В пошуках шляху ІСТИНИ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452299
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: v1n