Змиває осінь дощами тугу,
А злате листя сміється небу.
Звертаю знову на стрічну смугу,
Бо тільки твого проміння треба.
У каплях плине, танцює тіло.
Кришталем грають твої зінниці.
Цей дощ для того, аби не тліли
Глибокі далі життя-криниці.
01.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452290
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Галина Кудринська