Чого воно у душу поза тишею?
Тваринний страх для когось стати лишньою?
Птах сумніву у мрії засинаючи,
Хоча живеш щодня його долаючи.
Чого?Чого до всіх?Чого нескорене?
Чого лякає сумом днів знедолених?
Я двері й вікна з ранку закриваю всі -
Воно по стелі лізе вже торкаючись.
Знов біг - від маячні до непокірності.
Зупинка на межі власної вірності.
Наскільки ж вовчим душам в світі боляче,
Що виють так до Місяця щоночі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452233
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Юліанка Бойчук