[i](конкурс-фейлетон)[/i]
До речі про школу. Нещодавно на сайті жваво дискутувалась тема ручної гранати. Не поділяю пафосу дискутантів, і справа тут не в чорному фантастичному гуморі. На мій погляд, школа – одна з галузей суспільного життя, найменш обдарованих здобутками нашої недолугої, безвідповідальної, хвацької незалежності. Проте розбудова самостійної державності зачепила і освіту. Це мали б знати усі молоді відвідувачі сайту (власне, вся молодь). Але не знають… бо нема з чим порівнювати.
Простий очевидний приклад. Візьмемо до рук звичайнісінький підручник з математики для старшокласників. Не потрібно відкривати, просто подивіться уважно на обкладинку. Нічого не впадає у вічі? Ні? Отож бо!
Якщо там написано «Алгебра і початки аналізу», то, мабуть, дідусь Евклід написав книгу «Початки»? Пояснюю: в українській мові – в [i]українській[/i] українській мові – слово «початок» не вживається в такому значенні, воно взагалі рідко вживається у множині. Початок має навчальний рік, початки має кукурудза, а матаналіз має [i]начала[/i] – так само, як і мовознавство, до речі. І нашії хвацькії філологи, здається, не здолали тих начал. Бо ж сесії Верховної Ради, природно, не сприяють професійній компетентності.
Давайте їм попуст – і вони на дозвіллі охрестять значення аргументу – «вартістю доказу», групу Лі – «Лейовим гуртом», видатні границі – «цікавими кордонами»… Так воно і є? Отож-бо. Тоді давайте і увесь Тернопіль залучимо до цієї державної справи – і діло піде.
А ми ще дивуємось, чому це вчені (починаючи з математиків) залишають країну. Чому вітчизняні прилади «вмикаєш – не працюють»? Бо тут усі закони – і державні, і мовні – складають та видають ті самі фахівці. До речі про Жванецького: «Тщательне́й надо делать, ребята. Для себя делаем». До речі про російську мову. Її обдаровано видатним цікавим словом: «образованцы». Як це перекласти на українську: «освітянці»? «освітенці»? Не звучить – або видається калькою.
Оголошую конкурс.
[b]2013
[/b]
P.S. Повністю поділяю позицію експертів ІМ НАНУ щодо підручників з математики за 1 та 2 клас (на щастя, мій онук-першокласник навчається математики за… іншими підручниками). Я цілком свідомий того, що це політична акція з боку депутатів, спрямована персонально проти Табачника, але це не змінює мого ставлення до ситуації, навпаки.
Звертаю увагу читачів на одну з нечисленних переваг, що надає нам реальна демократія. Розділені власті, гризучись між собою, підносять та стверджують – мимоволі! – цілком розумні та суспільно корисні гасла. Дійсно, математика занадто складна та важлива дисципліна, щоб розмовляти на уроках абияк.
Цей процес розподілу влади може принести відчутні позитиви, якщо українці матимуть розум не втручатись в нього… або, принаймні, втручатись з розумом, не встаючи на той або інший бік, залишатись на позиції здорового глузду.
5.11.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452202
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Ник.С.Пичугин