ніби то корабель-вітрильник, -
купол нового монастиря над лісом.
такий собі велетень-одинак.
у надвечірня місяць, чіпляючись за хреста,
нагадує солодку вату на паличці.
кожного дня священнослужителі
читають молитву во спасіння душ
усіх мирян, що несуть кошти,
щоб будувати храм.
миряни несуть кошти -
священнослужителі будують храм до Бога.
миряни несуть кошти -
священнослужителі будують храм до Бога.
миряни несуть кошти -
священнослужителі читають молитви...
Бог дає священнослужителям хліб насущний на кожен день.
Бог дає священнослужителям одяг.
Бог дає священнослужителям комп'ютери, ай-фони, крути авто...
священнослужителі читають молитви.
миряни несуть кошти.
корабель пливе. Несе Богові солодку вату на паличці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452170
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Костянтин Куліков