Цей дощ іде іще з учора
І ні на мить ще не стихав.
Небес розверзнута печера
Гуде, як сірий пароплав.
А по п"ятам іде минуле,
Як вістря гострого ножа,
Що досі ще не потонуло
У дієслові "залиша"...
Неподаровані троянди
У мріях пахнуть звідусіль,
Та сумніви як емігранти,
Вже не жаліючи зусиль
Перетинають всі кордони
Всім заборонам як на зло.
І як з бездонного бідона
З дощем і смуток заодно.
Акорди грому - неба лексика,
Як казка, що була давно
І тінь Івасика Телесика
Дощем постукала в вікно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452169
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Ла Ла