Мандали

Ми  поїдемо  в  Косів  із  рюкзаками,
Ковтатимеш  ніч,  як  солодку  пігулку…
І  сонце  вмиратиме  між  головАми,
Мов  зірвана  ружа  в  обіймах  гуцулки.
Дощі  розведуть  серед  хмар  акварелі,
Розітнеться  серце  на  струни  і  ноти…
Ван  Гоги  воскреснуть,  зітхнуть  Боттічеллі
Від  того  проміння,  від  тої  свободи…
Ти  будеш  губами  творити  планету,
І  цвітом  народяться  сині  мандАли…
Схолоне  у  венах  безодня  від  лету  –  
Здається,  ми  вперше  знайшли,  що  шукали..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452112
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Darka Lystopad