Ген високо десь у хмарах
повидло зі сливок варять.
За хмарами неба не видно
густющими, як повидло.
А хмари поважно клубочаться
громами розмова їх точиться:
-Хмарино Дарино, люба,
ви вкинули гілочку дуба?
-Хмарино Юстино, мила,
ви сливки добре помили?
і місто умите зливами,
що пахнуть осінніми сливами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2013
автор: уляна задарма