якої б форми не набув твій образ
і скільки б філіжанок ти за день
я відчуваю кількістю щетинок
і в голові бренить те дзень-дзелень
отож, фіранку я залишу вітру
хай він її холодить хай на пень
усядеться хай він її макітру
бо нас чекають там я тих пісень
ти жінці не неси свою довіру
вона зламати може всі ключі
вона одягне образ тої віри
а зватись може іншою вночі
я чую як скриплять твої підошви
я бачу як ти сушиш мізк "тюлень"
я відчуваю відчуваю твою ношу
мені б іще відчути хто ти вдень
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451941
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Ольга Ратинська