Можна, я буду твоїм сонцем?
Сонцем, що сходить і заходить тільки для тебе.
Можна, я даруватиму тобі світло,
Коли навколо буде темно?
Я світитиму тобі вночі і в непогоду.
Я не буду палючим і нестерпним.
Даруватиму тобі лише тепло.
Можна, я хоча б промінням торкнуся до твоєї шкіри?
Промінням, що цілуватиме тебе замість мене вранці.
Й коли тобі буде здаватися,
Що навколо суцільна темрява,
Згадай, що в тебе є твоє маленьке сонце,
Яке може світити тобі завжди.
Просто так. Безкорисливо. Тільки для тебе.
P.S. Іноді рима так набридає -
Коли всередині завірюха почуттів,
А ти не можеш її випустити назовні,
Бо тобі не вистачає слів і рими...
Знаєш, це найважче, коли ти дуже хочеш щось сказати, але не можеш.
Дозволь, я просто буду твоїм сонцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451890
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2013
автор: Настя Рошка