В лихій порі, у осінь й зиму
у час тяжкий де беззупинно
лилася кров всіх безневинних,
де сліз ріка тягнулась довго де рідні плакали в журбі
чекали воїнів своїх,
які за волю Українську рубались з ворогом своїм
А діти сироти безслівно дивились в очі воякам
Просили очі ті не винні хоч крихти хліба, хоч зерна.
Батьків живих і щастя в домі
багато радості й тепла,
щоб закінчилися ті муки
страждання й кровопролиття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451823
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2013
автор: By V/L