Ми йдемо по жовтавому листі
І вдихаєм життя аромат,
Ловим подих осінньої миті:
В ній триумф непридуманих свят.
Раю в небі
Мені вже не треба –
Подумки я давно уже там:
Усім серцем сягнув я до Тебе,
Щирість духу Тобі я віддам.
Неосяжність щасливої миті
Бережуть нам пожовклі листи...
Випадковості вже пережиті,
Неминучість ще треба пройти.
30.10.2001
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451729
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.09.2013
автор: Олекса Удайко