Людські почуття-це безглузді страждання
Заради страждань ми живемо усі
Усе що ми робим-тупі намагання
Але серед них є й щасливі кінці
Без почуття ми не люди, а звірі
Але і у звірів свої почуття
Люди лиш ті почуттями умілі
Як раз полюбив, то люби до кінця
Навіщо любити?щоб серце розбити?
Щоб серце далеко у тьмі залишити
Серденько засне,та навіщо будити?
Холоне то легко,а тяжче зігріти
Для когось живеш,кожен день,кожну мить
Для когось вогонь у душі миготить
Навіщо ламати,вогонь цей тушить
Дозволь розгорітись,нехай він горить
Можливо цей вогник для тебе живе
Можливо без тебе його не буде
Ти вогнику цьому надію хоч дай
Хоча б у душі ти його пам’ятай
Я дам вам пораду велику й міцну
Порада оця вас розбудить від сну
Якщо хочеш жити без смутку і зла
Старайся як глибше сховать почуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451642
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2013
автор: Йосип Лозяк