Загорни мене в літо,
Де серце тріпоче невпинно,
як метелика крила,
Що порхає, бавлячись в квітах.
Туди, де гріє душа,
що в холоді не зачерствіла,
Не стала зовсім чужа,
яблуневим квітом зацвіла.
Сплутала мабуть вона
осінь з весною, як яблунька,
Що біля мого вікна,
розквітла, веселенька така.
Байдуже , що холодно,
що літо швидко промайнуло,
В моїй душі молодо,
кохання жаром сполохнуло.
А яблунька все цвіте,
милуємося її квітом,
А осінь так швидко йде,
тільки в споминах тепле літо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2013
автор: Макієвська Наталія Є.