Невідомо чим закінчиться завтра
Чи почнеться воно взагалі
Мені в очі кажуть неправду
А я вірю в життя без брехні
Я щасливий прокинутись зранку
І на небо дивитись вночі
З кожним днем піднімаючи планку
Знов доводжу що можу собі
Люблю одну, єдину на світі
Її посмішка дорожча за все
Дотик її немов літній вітер
Так тепло і ніжно огортає мене
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451465
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Тарас Процик