Плаче вітер хустинкою,
Береги у воді,
Сяють роси краплинкою,
У річковій імлі.
Очерет пахне ладаном,
Не сумує душа,
Та життя ще не складено,
Бо немає гроша.
В берегах, що задумались,
Став лягати поріг,
А роки промайнули всі,
Час на душеньку ліг.
Пролітає сніжок уже,
Не зібрали врожай,
Проте доля тепло несе
І зникає печаль.
А коли Сонце промені,
Подарує в житті,
Полетять наче в комині,
Наші думи ясні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451365
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Віталій Назарук