ось потяг мляво рушає у путь
ніби має мені стати легше..
і думки зрадливо чому не несуть
у вирій мрійливого безмежжя...
.. щось у груди так лоскоче підозріло:
-ти не останній - і не перший
-думка промайне
і тихо набирає оберти..
скрипить останнє колесо
скрроні свідомості зриває віддалений звук
..то на прощання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451334
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.09.2013
автор: Велес Є