Темних вулиць густа імла
Прохолодного сніжного ранку,
Відблиск сонця крізь товщу скла,
Пурпурового на світанку.
Білий іней, немов кришталь,
Пластівцями обійме віття.
І свою зимову́ печаль
Заспіває північний вітер...
Будуть сипатись з неба зірки.
Не гарячі - крижинки, й тільки.
Від тепла чієїсь руки
Оживають на склі літер кілька.
Місто спить, ніби геть неживе,
Потонуле в примарних тінях.
Місто спить. Тільки час пливе.
Чверть життя потопа в сновидіннях...
Багряніє світанку жар,
І, хоч холоду він не розвіє,
Місто вирветься з світу примар.
Лиш вона вже очей не відкриє.
10.05.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451267
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2013
автор: Таня Кириленко