Уже не ті, дзвінкі ранкові зорі
І голову покрив сідий туман.
Уже біліє сніг зими на полі,
І згас кохання першого дурман.
І хоч бажання більші за потребу,
В моєму, не безгрішному житті.
Того, що в юності бажалося, не треба,
Давно уже можливості не ті.
Рятунок в відчаї - дзвінкий дитячий голос,
Хвилює лиш одне - його життя.
Як селянина в полі буйний колос,
Як вірний знак, що буде майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451262
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2013
автор: Сідий