Зриваю пластир без болю,
А там колись були рани...
Я не здавалась без бою...
На це лиш доказом шрами.
Я не жалілась ніколи
"Чому троянди з шипами?!"
І не сичала від болю,
На це лиш доказом шрами...
Щодень ходила босоніж
По склу товченому сміло...
І одягала лиш гордість
На пошрамовані душу і тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451252
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2013
автор: Ксенія Подільська