Нікопольський_

Я  дивився,  як  сонні  чайки
Виринали  із  вод  псевдоморя,
І  кричали  протяжно  і  гучно
Чи  то  з  розпачу,  чи  то  від  горя.

У  дворах  досихали  м́а́йки,
В  коробках  –  додивлялися  сни,
Коли  я  оминав  дірки  люків,
Пробираючись  до  води…

*  *  *
І  я  бачив,  як  сходить  Сонце,
І  відчув,  як  ти  просиналась.
І  хоч  був  я  ще  досить  далеко  –
Але  ти  вже  мені  посміхалась.

20.07.2013  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451073
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.09.2013
автор: Антон Срібний