Я дивився, як сонні чайки
Виринали із вод псевдоморя,
І кричали протяжно і гучно
Чи то з розпачу, чи то від горя.
У дворах досихали м́а́йки,
В коробках – додивлялися сни,
Коли я оминав дірки люків,
Пробираючись до води…
* * *
І я бачив, як сходить Сонце,
І відчув, як ти просиналась.
І хоч був я ще досить далеко –
Але ти вже мені посміхалась.
20.07.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451073
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.09.2013
автор: Антон Срібний