Світ г(а)(і)рчить мені чужословністю,
Але тільки Ти, моя надтоєдинна в цілому Всесвіті,
Де джерело щастя цього – мелодія дорадності нот Ело – Ель,
Стверджуєш усі сакрум – мовленнєвості,
Обмащуєш у солод зітхань
Безміри словокатомб день у день.
Срібносписовість усіх твоїх ніссанових подієвостей,
Де зорецвіт твій свідкує про новітні для світу сади,
І я, з’ївши плоди
Твоїх пасеїстських пізнань,
Обдурила змія, вирвала йому язик,
Знайшла у безплідній землі,
У тобі,Монсегюр, втілений Неограаль.
Я лиш Твоя,
Я тільки Тобі,
Тільки для Тебе.
Віддавши данину залізній добі,
У час непоборного смутку знайшла
В імені Небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450928
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2013
автор: Олена Ганько