Фіолетові висоти… (Присвячується моїм друзям)

В  моїх  кучерях  згубилася  твоя  душа,
А  в  очах  немає  дна...
Допиваю  твій  бокал  вина,
І  мурашками  по  шкірі  всі  твої  слова...

Вже  не  знаю,  де  той  день  і  де  та  ніч,
Що  були  з  тобою  віч-на-віч...
Де  від  сліз  ти  сміхом  рятував
І  так  ніжно...  ніжно  обіймав...

Від  усього  світу,  -  і  на  край  Землі!  -  
Ми  з  тобою  наче  діточки  малі:
Заховалися  від  сірих  буднів  і  турбот
І  поринули  до  фіолетових  висот...

В  плеєрі  "Долоні"  грають..  Може  ти  не  знав,
Та  мені  ніхто  ніколи  їх  ще  так  не  цілував...
А  от  в  голові  слова,  що  ти  для  мене  повторяєш:
"Я  цілую  телефон,  коли  ти  засинаєш..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450776
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2013
автор: Павлина Косар