Прощання

Не  треба  мені  того  болю,
Що  тільки  ти  можеш  дать...
Душа  моя  рветься  на  волю,
Я  хочу  і  буду  літать

Нехай  судять  мене  за  кохання,
То  лише  мої  почуття,
А  я  встану  до  всходу  сонця
Щоб  відчути  радість  буття...

Полину  до  птахів  у  небо
Доки  крила  мені  не  зламав,
Запам"ятаю  твій  ніжний  погляд
І  те  як  мене  кохав

Пронесу  крізь  життя  бурхливе
Кожен  дотик  лодонь  твоїх
І  після  смерті  моеї  хтось  скаже  -
Вона  світила  мов  сонце  для  всіх

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45076
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.11.2007
автор: ангелочек