ти не відкриваєшся ніколи й нікому,
а така поведінка більше схожа на душевну втому.
тебе слухають, але це не означає, що чують,
не діляться хорошими новинами, любові не дарують.
ти більше ніж втомлений зранку та ввечері,
душа твоя наскрізь болем обпечена.
певно, біль розтерзав тебе, наче найстрашніший звір,
мабуть, все життя твоє тепер – наперекір.
забувай про все, не зважай ні на кого - вкороти язики ворожі,
але обов'язково, чуєш, обов'язково будь на сторожі.
в душу легко запасти - не руйнуй власного серця,
якщо його тепло торкнеться.
нехай неодмінно розцвітає твоя дивовижна душа,
життя підкаже тобі, як діяти далі – поспішай.
можеш не довіряти нікому, зануритися на дно,
адже від себе не втечеш нікуди все одно.
© (авт. - 2012)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450543
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: VOSKRESENSKA