Пригадайся мені
Вересневим холодним дощем,
Першим золотом лип
І снодійним дурманом багаття.
Пригадайся у сні,
Щоб заснути хотілося ще,
Пригадайся коли
Я найбільше чекатиму щастя.
Не вгамовуй слова,
Не тамуй теплі дотики рук.
Розставання тепер -
Це не просто сліпі кілометри.
Як жовтіє трава -
Так марніємо ми від розлук.
Ніби поруч. Але
Від самотності хочеться вмерти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450538
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: Олександр Гриб