Ми помиляємось, маємо рацію,
Любимо цю чітку невизначеність.
Перескакуючи через пунктуацію,
Нариваємось на свою незрозумілість.
Жертвуючи лицемірами і оваціями,
Ризикуємо втратити видиму білість.
Після вилазимо немов з каналізації,
Маючи натомість душевну цілість.
Ти вже оцінив свою ситуацію?
Коли бере тебе злість.
Ти влазиш в провокацію,
Яка тебе бере й їсть.
Добра душа, лиш має право на утилізацію,
Коли мовчки стоїть.
Дивлячись на безвихідність ситуації,
Тоді зникає відчуттів, близько шість.
Ми помиляємось, маємо рацію,
Любимо цю чітку невизначеність.
Блукаємо збираючи дизінформацію,
Незважаючи на років зрілість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450520
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: Адам Буткевич