Ти просто сядь за кермо машини
І приїдь на мою вулицю
Що немає початку й кінця
Як це почуття до тебе
Що не піддається опису
Ти просто зайди у хвіртку
Відкрий навстіж свою душу
Чи я надто багато прошу
Тоді просто заглянь у серце
Так як ти вмієш
До основ, до коріння
Мого буття-твого буття
Не відповідай на питання
Слова ці чіткі й сформульовані
Вбивають все суще в тобі-мені.
Ти передай свій трепет віями
Я вмію читати кожен порух
Твого обличчя-мого обличчя
Я відповім тобі подихом
Затихлою радістю
Твого приїзду-мого чекання
Не вимагай від мене відповіді
На свої німі запитання
І я не питатиму вічної
Як цей світ таємниці
Твого-мого ставлення.
Говоримо телепатією
Чекаємо знаку підтвердження
Мого відчуття-твого спостереження
Все невимовне, красиве
І неможливе на цьому періоді
Твого життя-мого існування.
Відпускаю навіщо берегти
Що мені не належить
Віддати в безмежність
Те що хочеш тримати
Подарувати найбільшу цінність
Моєї пам’яті-твого блаженства.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450482
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: Yana Тymur