Вливається у мене, мов із струмка вода,
Пташиним щебетом вривається у груди,
Чарівна музика, мов з кришталю сльоза,
Що може привести навіть до згуби.
Сполохує, часом лоскоче слух…
А потім цвітом закружляє в танці
І вальс звучить, хоч промінь вже потух,
Так цілу ніч, аж сонце зійде вранці…
Дарує крила і несе увись,
Вривається у вікна і у двері,
Сідає на дерева, наче рись,
Барвистих по осінньому артерій.
І тільки взимку захурделить світ,
Посипле сніг, закривши сонце зрання,
То музика, немов холодний лід,
В клітини мозку закладе чекання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450422
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: Віталій Назарук