Мої думки хай божевільні
Свобода і стосунки вільні
Без зобов'язань, без манер
Тебе із пам'яті я стер
Порожній лист без слів чекаю
Без тебе, без твоїх не знаю
Без твоїх ні, твоїх мовчань
Звільнив я серце від страждань
Просто нічого не лишилось
Душа напевно вже втомилась
Закрила двері, настраждала
Мабуть достатньо ти мовчала
Вистачить ран вже від кохання
Його нема, є лиш зітхання
Які нікому не потрібні
А були ми вже майже рідні
І тільки спогад ранить душу
Печаль цю визнати я мушу
Стиснувши серце аж до тріщин
Бажаю щиро щастя з іншим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2013
автор: Тарас Процик