Вулиці дихають. Котиться липовий цвіт.
Котяться хмари, за декілька слів нам віщуючи зливу.
Наше утомлене місто вже вічність не спить.
З нього й до нього тікають нещасні й щасливі.
Дихають вулиці. Дихати хочеться й нам:
Ротом повітря хапаємо.
Небо сивіє і сліпить
Місто, що лік загубило безсонним рокам.
В нього корінням вростають нескорені липи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450263
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2013
автор: Опівнічниця