Є така річка, хоча й невеличка,
Зветься Роток.
Стояли на березі хатки ошатні-
Цілий куток.
Хатка весела з солом’яной стріхой-
Бабусин повіт,
Стояла на пагорбі під осокором,
Дивилась на світ.
Бабуся старенька в квітчастій хустині
Садила город.
Картоплю, морквину, буряк і петрушку,
Щавлю і горох.
Це наша прародина, наше коріння
Рідний куток.
Це Білая Церква,це часточка Всесвіту,
Просто Роток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450254
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2013
автор: Ольга Кир