раніше, ніж буде вже пізно

Заплющу  я  очі  раніше,  ніж  буде  вже  пізно.
Я  колись  і  любила  палкіше.
І  я  знала  -  негрішно.

Я  казала:  прощатись  -  не  моє.
Якби  ж  знала  -  не  бути  з  тобою.

Я  колись  і  писала  в  стражданнях.
Я  закохана  тяму  втрача...
Я  колись  не  могла,  щоб  востаннє:
я  від  серця  вас  всіх  відрива.

Те,  що  було,  нехай  не  тривожить,
А  я  й  справді  далеко  не  та.
І  минуле  ворушить  негоже,
Проте  в  серці  вирує  різня.

Я  втомилась.  Впадаю  у  відчай:
Я  не  хочу  нікого  втрачати!
Перетворюю  спогади  в  вічність:
Із  нас  кожному  є  що  згадати.



31.08.13

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450157
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.09.2013
автор: Аня Гаврилець