На Природі думається легше
під шумок вітрів, під пташиний спів.
Слово мовиш, наче справді вперше
В голубих туманах, серед кАзок-снів.
Ось ідеш в житах стежками,
Волошково небеса цвітуть.
Нагинається колосся під руками,
До любові вказуючи путь.
Жайвір загубився десь у хмарі,
Пісня щастя чується згори.
А любов народжується в парі,
І цілунком будить на зорі.
Вся Природа на любов багата,
в ній парується любовно все живе.
В безкінечність зрить душа крилата,
На вітрилах щастя в вічність попливе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450016
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2013
автор: Едельвейс137