Коли зажевріє світанок
Й настане прохолодний ранок
Іду з дідами гомоніти
Як поживають друзі й діти,
Як почувалося раніше,
Коли літа були добріші,
Як там онуки за кордоном,
Чи вернуться колись додому,
В країну світові відому
Корупцією і безправ’ям,
Авторитарним славослав’ям
І бідністю свого народу,
Що має це у нагороду
За працьовитість і терпіння,
За віру у людське сумління.
Як тільки сонце припікає
Дідівський форум геть тікає,
Надіючись дожить до ранку
Й зустрітись знову на світанку.
19.07.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449984
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.09.2013
автор: Георгій Федорович