У літньому саду,
Вночі, як місяць сяє,
Тіней хтось череду
У світ наш напускає.
Їх обриси тремтять,
Міняються постійно,
Лякають і манять
Туди, де сплять спокійно.
Мене в саду тіней,
Нічна задуха мучить,
А поклик їх оцей
Мене за горло душить.
Я падаю в саду
І тінь мене вкриває,
І думка - я вже йду
Туди, де все щезає.
30.07.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449979
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 19.09.2013
автор: Георгій Грищенко