Можливо сумує ця осінь у місті,
Депресія в неї від мокрого листя.
Не хоче нам сонця-промінчика
дати,
Лишає під ковдрою довго лежати.
Хворіти їй мало, додасть нам
турботи:
Надворі - калюж, а удома - роботи.
Готує тихенько до лютих морозів.
Чи скоро вони? Ще не чути
прогнозів.
Вдягай теплий светрик і нумо
гуляти!
Багаття палити, пісень заспівати.
Бо осінь-хитрунка умить змінить
настрій,
Вона у цім ділі, напевно, вже
майстер.
А ти повертайся за мною нечутно,
Коли йдуть дощі і на вулицях
брудно,
Коли світить сонце, летять
павутинки,
Хапаючи кожну життя соломинку.
Приходь в теплу осінь і в осінь
барвисту,
Коли в горобини не грона -
намисто.
За руку візьми, не лишай на
хвилину,
Бо я тебе, милий, люблю, не покину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449756
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2013
автор: Богдана Лапченко