Коли ще Сонце новой ери не зійшло,
Коли ще на Землі жили і боги і герої,
Гераклу дивне видіння прийшло,
Храм Сонця збудувать попід святой горою.
Світогляд старий вже у Лєту канув,
Новий світогляд творить Земля,
Які скарби ми сьогодні прагнем,
На що чатує Ільяс-кайя?
Вітер шалений кидає на скелі,
З вуст злітають уперті слова:
Простір світла творимо разом,
Кормчим веде нас Ільяс-кайя.
І озирнись, нагорода безмежна,
Квітка жертовна – молитва сама,
Шість пелюсток розкривають обійми,
Золотом щирим Храм Сонця сія!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449712
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.09.2013
автор: Ольга Кир