лебединий крик.

застреліть  і  мене  разом  з  нею  
її  куля  застрягла    в  мені  
не  шукатиму  більш  ворожею  
мої  крила  як  очі  сумні  


розтеклося  вино  по  венах  
небо  гримнуло  -  то  людська  кров!  
білі  ріки  коханням  шаленим  
погубили  втоптали  любов  

залишився  один  наодинці  
вдень  не  бачить  не  чує  не  п'є  
білим  пір'ям  замащує  синці  
а  вночі  павутиння  снує

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449680
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2013
автор: Ольга Ратинська