Хаос буття – нестримний біг подій
В коловороті сонячного року.
В спіральні кільця уложився Змій
І так чекатиме завершеності строку.
*
З туманних років давнини,
Через сивіючі морозяні століття
Вертають в рід земний сини,
Вростаючи у Древа віття.
*
У пам’ять пращурів влились
Ще ненароджені майбутні покоління.
І духом вірувань злились
В землі древлянської коріння.
*
Із віковічних пралісів
Виходять мавки, рожаниці.
Під зачаровуючий спів
Тут хороводять чарівниці.
*
Фетиші в капищах стоять,
У небо обіпершись тім’ям.
Їм людські болі не болять,
нарЕчений тут кожний ім’ям.
*
Вогонь купальський ще горить.
Очистити він душу може?!
Аж Громовержець загримить,
Розрушивши камінне ложе.
*
І рід волхвів не перевівсь,
Від Орія несуть учення.
Сучасний волхв на ноги звівсь,
Бо древнє бачиться знамення.
………………………………..
Не суд вершу, а пізнання
Шукаю в ведах. Той це знає,
Хто таїну охороняє,
Хто передав нам послання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449662
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 17.09.2013
автор: Едельвейс137