У. Шекспір
Знев́аж мене, якщо бажаєш ти,
Але тепер, бо й небо хмар нагнало,
Погрожує у зливу перейти;
Карай мене, щоб серце застогнало.
Коли в душі здолаю люте зло,
Не гаючись прийди і дай пораду,
Аби йому на зміну не прийшло
Нове і кинь мене за власну зраду;
Покинь мене, та тільки не тоді,
Коли нова біда притисне долі;
Покинь тепер, щоб у своїй біді
Винив себе, а не удари долі;
Тоді тягар всіх попередніх втрат,
Повір мені, полегшає стократ.
(Пер. з англ. Євген Кіт)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449467
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Євген Кіт