*

Місто  так  тебе  кохає,  як  ніхто  не  здатен  більше...
Ти  його  здобич,  його  віддзеркалення,  його  кров.
Воно  кохатиме  тебе  до  смерті,  але  не  сподівайся,
що  твоя  смерть  його  засмутить...


                                   Очі  в  міста  –  мертві  очі
                                       Думки  міста  –  як  пустеля.
                                       Ти  прокинутись  не  схочеш  –  
                                     Погляд  втупиться  у  стелю.

                                       Ви  з  ним  котитесь  повільно  
                           До  нестямної  безодні
                                       Завтра  місто  буде  вільним,
                                       А  сьогодні  вмерти  згодне.


                                       Вітер  гонить  сиві  хмари,  
                                       Сиві  хмари  над  дахами  –  
                           Ніччю  темною  примари
                           Розлітаються  птахами

                                     Дивний  той  танок  –  останній
                           І  тебе  тепер  немає.
                                         Знаєш,  що  таке  кохання?
                                   Це  коли  один  вмирає...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44943
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.11.2007
автор: Lilit