Говоримо на вічну тему,
як протягом останніх літ
екологічної проблеми
не помічає грішний світ.
Всяк накопичує запаси
на ненажерливість свою.
А ось і молодь, що тим часом
десь біля школи цілим класом
«балдіє» в ближньому гаю.
Гай-гай! Пройшла шкільна наука,
давати бій брудним рукам.
Кругом розперезався хам:
за парканом – приватна будка,
під парканом – на купці купка,
так званий, побутовий «хлам»
на зло багатим і бомжам.
Круте і нице сплюндрувало
річки, озера і ліси,
де бродять п’яниці і пси,
де чада міста «спочивали»
на лоні бувшої краси.
Це та страшна нечиста сила,
що ставить підпис на паркан,
це українська зла бацила
під самим носом у киян.
Куди ж ми дінемося, браття,
коли розкидане сміття
охопить світове багаття
на місці нашого життя?
Невже багаті охламони
що хочуть жити на землі,
не бачать дірку у озоні,
не чують крику журавлів?
Ну, хай концернам невситимим
не став сьогодні на порі
жорстокий подих Фокусими
на зміну нашій невгасимій
гіркій чорнобильській зорі.
Але коли приватну пельку
наситить вщерть той бруд і «хлам»,
з яким судилось жити нам?
А хто на грішну Землю-неньку
поверне грозову веселку,
властиву чистим небесам?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449420
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 16.09.2013
автор: I.Teрен