По-вересневому дощить,
Твій погляд губиться на плечах,
Усе, що є в мені тремтить,
Шукай мене у сонця митях…
В промінні, що крізь хмари вниз
Так хочуть теплими лишитись,
І снів, що з саком карамель,
Ще будуть довго тобі снитись.
Чекай мене, оту весну,
що так крізь пору розлилася…
І знай, що коси розплету,
коли змалюєм квіти щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449240
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2013
автор: Анна Болєр